Телефон гарячої лінії: (098) 750-22-55
Рухайся до життя без болю!
Записатися до лікаря

Дитячий церебральний параліч (ДЦП)

Поразка ділянки мозкової кори, контролюючого тонус м'язів і координацію їх роботи

Під ДЦП розуміють різноманітні м'язові розлади, викликані порушенням розвитку або пошкодженням моторних зон мозкової кори, які контролюють пози і руху. На інтелекті ДЦП не позначається. Той чи інший ступінь ДЦП відзначається приблизно у двох з кожної тисячі дітей, причому тяжкість і симптоматика патології сильно варіюють.

Розрізняють три основні форми дитячого церебрального параліча

  • Спастична, найбільш поширена, зустрічається у 70-80% пацієнтів, яким важко розслабляти м'язи. В результаті рухи тугі і обмежені.
  • Діскінетична форма призводить до безперервної мимовільної рухливості кінцівок і їх посмикування.
  • Атаксична форма порушує координацію рухів і стійкість. Для неї характерні тремор і косоокість.

Нерідкі змішані форми ДЦП, перш за все поєднання спастичності з дискінезією.

Причини дитячого церебрального параліча

Зазвичай ДЦП - вроджений розлад, що розвивається ще у внутрішньоутробному періоді. В цей час на розвиток мозку можуть впливати різні чинники, включаючи інфекції, алкоголь, ліки, наркотики, травми, дефіцит поживних речовин. У більшості випадків не вдається з'ясувати, що саме викликало патологію.
Особливо високий ризик ДЦП у недоношених немовлят, дітей, що народилися з малою вагою, у дітей які не заплакали в перші п'ять хвилин після народження, і у малюків, яким протягом тривалого часу була потрібна штучна вентиляція легенів. Імовірність ДЦП підвищується при вроджених вадах серця, нирок і хребта.
Інколи ДЦП може зявитися під час пологів або в ранньому дитинстві. Причиною може стати травма головного мозку і його кисневе голодування при механічній асфіксії (ядуха) або інфекціях, наприклад менінгіт і енцефаліт.

Симптоматика при дитячому церебральному паралічу

Залежно від ураженої області кори мозку можуть спостерігатися скутість м'язів, спазми, мимовільні рухи, порушення ходи і загальної координації, аномалії чутливості, просторового сприйняття, зору, слуху та мовлення, судомні напади, слинотеча.
Виразність симптомів теж дуже сильно варіює. Легкий ДЦП може повністю пройти до 4-5 років, проте в більшості випадків він означає довічну інвалідність. Деякі пацієнти не можуть пересуватися без інвалідного візка. Інші здатні ходити лише за допомогою милиць або інших ортопедичних пристосувань. Великі труднощі виникають і з промовою.

Діагностика при дитячому церебральному паралічу

ДЦП можна підозрювати у дитини з уповільненим розвитком, тобто якщо він пізно починає брати іграшки (пізніше ніж на 3-4 місяці), сидіти (6-7 місяців) і ходити (10-14 місяців). Однак ці ознаки можуть бути пов'язані з іншими проблемами, так що більш-менш впевнено ДЦП зазвичай діагностують лише років через півтора після народження.
Стан не прогресує. Якщо рухові розлади виникли, навряд чи вони посиляться. Коли ж дитина втрачає вже освоєні навички, можливо, причина криється в чомусь іншому.
Рентгенографія і аналіз крові використовуються тільки для виключення інших неврологічних розладів. Корисним можуть виявитися ЯМР і КТ-сканування, оскільки при ДЦП підвищена ймовірність рубців, кіст та інших анатомічних змін рухової кори. Ці методи дозволяють також виявити гідроцефалію - водянку мозку.

Лікування при дитячому церебральному паралічу

ДЦП невиліковний, але майже завжди можна поліпшити фізичний стан пацієнта і його здатність до самообслуговування.
Фізіотерапія, трудотерапія і поведінкова терапія допомагають дитині підвищити рухливість і освоїти повсякденні навички. Лікувальна фізкультура або кінезітерапія, зокрема, попереджає слабкість і контрактури (стійкі скорочення) м'язів, а заодно розвиває здатність керувати ними. В результаті можна навчити пацієнта сидіти, ходити, ковтати, працювати кистю руки.
Обмежені фізичні здібності компенсуються всілякими механічними і електронними пристроями. Мова йде не тільки про милиці, бандажі, візки, а й про найпростішої адаптації побутових об'єктів (наприклад, про користування застібками-липучками замість шнурків), а також про хитромудрі приладах на кшталт синтезаторів голосу.
Для зняття спазмів і профілактики нападів призначаються медикаменти. Найбільш популярні діазепам (дає загальнозаспокійливий ефект), баклофен (блокує рухові імпульси) і дантролен (перешкоджає м'язевому скороченню). У деяких випадках допомагають операції по розтину хронічно скорочених м'язів або гіперактивних нервів.

Прогноз при дитячому церебральному паралічу

Ураження мозку, яке призводить до ДЦП не прогресує. Іншими словами, якщо, скажімо, паралізовані ноги, рухи рук або мова з віком не погіршуються. Однак можливі ускладнення, пов'язані з порушенням м'язової координації, наприклад вивихи тазостегнових суглобів і сколіоз (бічне викривлення хребта).

Реабілітація за допомогою Системи інтегративної кінезітерапії

В Реабілітаційному центрі ДЦП KinesisLife вперше в Україні об'єднані світові та вітчизняні досягнення в лікуванні дитячого церебрального паралічу з кінезітерапевтичною і кінезіологічною практикою в унікальній Системі інтегративної кінезітерапії (СІК). Система інтегративної кінезітерапії (СІК) дозволяє значно збільшити рухові можливості хворої дитини, провести корекцію патологічного рухового стереотипу, здійснити цілеспрямовану роботу по зменшенню патологічного м'язовотонічного рефлексу, що, в кінцевому підсумку, сприяє зміні всієї системи центральної регуляції руху, стимулює розвиток вищих психічних функцій, емоційно - ментальних порушень.