Телефон гарячої лінії: (044) 227-3-228
Рухайся до життя без болю!
Записатися до лікаря

Профілактика коронавірусу (COVID-19)

Питання:  Людство в капкані коронавірусу?

Відповідь: Людству оголошена безпрецедентна, довготривала і глобальна війна, в якій ворогом є агресивний вірус - коронавірус (COVID-19). Перед кожним з нас стоїть завдання, бути готовим зустріти його у «всеозброєнні», і з можливої сутички  з ним вийти переможцем. Що для цього необхідно? Підготувати свій організм, і в першу чергу ті органи і системи, що є найбільш вразливими цим вірусом. А найбільш вразливими є легені, оскільки основним ускладненням при COVID-19 є запалення легень і люди часто помирають від нього. В зоні ризику небезпечного вірусу, в першу чергу знаходяться люди старшого віку – 60+, люди які страждають від гіпертонічної та ішемічної хвороби, цукрового діабету, інших тяжких захворювань.

Чому в групі ризику люди старшого віку? Справа в тому, що з віком у всьому організмі відбувається зниження біологічних функцій, ефективності імунної системи, відповідно людина стає більше вразливою до хвороб. Відбувається втрата м’язової маси, сили, формуються м’язові дисбаланси. В результаті чого втрачається здатність до глибокого дихання. Це стосується переважно всіх старіючих людей, але ті хто слідкує за своїм здоров’ям, виконує фізичні вправи, то  ці зміни наступають значно пізніше.

Незаперечним є той факт, що люди, в тому числі і старшого віку, які ведуть активний спосіб життя, дбають про своє здоров’я, не мають шкідливих звичок  переносять коронавірус у легкій формі і без особливих ускладнень.

Що стосується ускладнень, то вони достатньо серйозні. Оуен Цзена, глава Центру інфекційних захворювань лікарні Принцеси Маргарет та інші китайскі лікарі вважають, що у деяких пацієнтів, які видужали, можуть бути доволі серйозні ускладнення, а саме:

  • при швидкій ходьбі задишка;
  • на 20-30% зниження функції легень;
  • розвиток фіброзу легень;
  • зниження здатності до фізичних навантажень.

Оуен Цзен рекомендує пацієнтам, які перенесли коронавірус, осбливо людям старшого віку, робити стимулюючі вправи для зміцнення дихальної та серцево-судинної системи.

Питання: Як не допустити пневмонії і не дати жодного шансу коронавірусу?

Відповідь: Перше за все, необхідно встановити причину інфекційно-запальних процесів в легенях. Часто такою причиною називається недостатня вентиляція легень, неправильне дихання, тощо.

На нашу думку недостатня вентиляція легень і неправильне дихання - це наслідок, а причина в двох тісно пов’язаних між собою факторах: м’язові дисфункції і порушення нормального кровопостачання, іннервації та лімфообігу.

Уже давно доведений факт, що від тонусу м'язів залежить нормальна робота не тільки опорно-рухового апарату, а й внутрішніх органів, в тому числі і легень. Це пов'язано з тим, що м'язи і їх місця прикріплення оточують не тільки кістковий скелет, але і внутрішні органи. Будь-яка дисфункція м'язів відбивається на функціонуванні внутрішніх органів і дає збій і ланцюгову реакцію. Це призводять до порушення іннервації, кровообігу та лімфообвгу.

Що стосується лімфообігу, то він відбувається ефективно тільки при диханні діафрагмою. Раніше вважалося, що лімфообіг забезпечується за допомогою м'язової системи, в результаті скорочення поперечно-смугастих м'язів (за рахунок, яких ми рухаємося). Пізніше з'ясувалося, що лімфообіг відбувається безпосередньо за допомогою роботи грудо-черевної діафрагми. Саме вона є основним двигуном лімфатичної системи. За рахунок діафрагми і діафрагмального дихання людина починає  боротися з набряками, застійними явищами, а також з запаленими процесами і активізуєте лімфообіг в легенях.

Збалансована робота м'язів легень і оточуючих їх структур вбережуть вас від ускладнень коронавірусу!

Фахівці нашого центру знають як ефективно привести в нормальний стан м’язову систему і навчать Вас правильно дихати і таким чином уберегтись від тяжких ускладнень коронавіросу. Якщо все таки зараження коронавірусом відбудеться, то ваш організм буде готовим уникнути небажаних наслідків і ускладнень!

Питання: Чому саме легені - епіцентр хвороби?

Відповідь: Слід зауважити, що пневмонія, ще до пандемії була внесена ВООЗ у список найпоширеніших причин смерті в усьому світі. Найстрашнішим ускладненням грипу є пневмонія, цим пояснюються майже всі пов'язані з грипом смертельні випадки. Маленькі діти, люди старше 60 років і пацієнти, які страждають хронічними захворюваннями, підпадають під особливу небезпеку.

 Про що це свідчить? Швидше за все про те що люди не приділяють належної уваги цьому дуже важливому органу і поряд з цим дуже вразливому до зовнішніх загроз. Наслідком цього є його часті захворювання і не завжди вони завершуються одужанням хворого.

Можливо це через те, що легені не заявляють про себе «голосно»: Легені не болять, вони не ламаються, як стегнова кістка, і не рвуться, як хрестоподібна зв'язка. Легені поводяться скромно і непомітно, хоча при цьому їм відведена вкрай важлива роль. І ми про них, просто - на просто, забули. І як наслідок - де тонко там і рветься. Але якщо ми хочемо бути здоровими і жити довго, то настав час про них згадати і приділити їм належну увагу. Причому в теперішніх умовах виконувати вправи для покращення акту дихання - це не менше важливо ніж чистити зуби.

Переважна більшість з нас дихає не правильно: часто, не глибоко, збиваючи ритм, затримуючи вдих або видих і цим погіршуємо їх вентиляцію. При поверхневому диханні в легені потрапляє лише половина повітря, яке ми вдихаємо. В результаті чого знижується вентиляція легень і бронхів, особливо нижні відділи.  Якщо до цього добавити відсутність адекватного рухового навантаження, в бронхах відбувається скупчення густої і в'язкої мокроти, в результаті чого може розвиватися патогенна флора, яка якраз і провокує розвиток інфекційно-запальних процесів, в тому числі і пневмонії.

 Питання: Яка роль м’язів в акті дихання?

Відповідь: Для глибшого розуміння ролі м’язового компонента в процесі дихання доцільно розглянути основні м’язи відповідальні за акт дихання. В науково-популярній літературі зазначається, що у механізмі вдиху, у звичайному режимі, вирішальну роль відіграють такі скелетні м’язи: діафрагма та міжреберні. Але коли людина виконує певну роботу, біжить, тощо, то такий режим називається форсованим і підключаються додаткові м’язи:  малі грудні, грудинно-ключично- соскоподібні та драбинчасті.

Що стосується видиху, то в звичайному режимі скелетні м’язи не задіяні, вистачає еластичної тяги легень. В режимі посиленого дихання приймають участь такі додаткові м’язи, а саме: прямий і косі м’язи живота, а також міжреберні.

Але в реальності м’язів, які приймають участь в процесі дихання значно більше і деякі з них будуть розглянуті на прикладі функціонування головного «дихального» м’язу - грудочеревної діафрагми.

Грудочеревна діафрагма – це сплощений м’яз, який розмежовує грудну і черевну порожнину і головними функціями його є:

  • Респіраторна. В результаті рухів забезпечується дихальний процес. Опускаючись відбувається скорочення діафрагми, створюється від’ємний тиск і завдяки цьому здійснюється вдих.
  • Кардіо-васкулярна. Створює умови для відтоку венозної крові та крові від органів черевної порожнини  до серця. Крім цього вона виконує роль «помпи» для руху лімфи вверх.
  • Моторно-харчова. Переміщення по стравоходу.

В діафрагмі є отвори через які проходять важливі органи, вени та нерви: стравохід, а також гілки блукаючого нерву; нижня порожниста вена та гілки діафрагмального нерву; аорта та грудний лімфатичний протік.

Детальніше варто зупинитися на головному м’язі дихальної системи і його респіраторній функції. При вдиху купол діафрагми опускається (уплощається) і обсяг грудної порожнини збільшується. Під її дією опускаються і певним чином розвертаються органи черевної порожнини. Крім цього стимулюється внутрішній ритм цих органів. При видиху піднімається купол і обсяг грудної порожнини зменшується.

Щоб відбулися описані дії потрібно багато погоджених і чітких дій з боку м’язів, сухожиль, суглобів. По великому рахунку потрібна чітка і злагоджена робота всього тіла. Для того щоб відбулося скорочення діафрагми, то в цьому процесі мають бути задіяні ще певні групи м’язів, наприклад, м’язи стабілізатори регіону, стабілізатори частин тіла. Для грудо-черевної діафрагми стабілізатором  є квадратний м'яз попереку.

Ще для повноцінного дихання повинні бути міцні м’язи брюшної стінки (поперечні, косі і прямі м’язи живота). Наступним етапом після правильного скорочення і опущення діафрагми вниз є включення міжреберних м’язів, які закінчують процес розвернення  ребр і максимального розширення грудної клітки. Після цього відбувається процес другорядної фази дихання, який по остаточному принципу наповнює верхівки легень повітрям. Тільки таке дихання є правильним і в основі нього лежить діафрагмальне дихання.

Таким чином, для злагодженої роботи всіх структур і систем в процесі акту дихання важливо щоб включення м’язів у виконуваному процесі було в правильній послідовності. При наявності м’язових дисфункцій (наприклад порушення тонусу м’язів) ця послідовність порушується і відповідно виникнуть проблеми в процесі дихання.

На тонус м’язів впливають багато факторів: травми, захворювання внутрішніх органів, стрес, наявність трігерних точок (ТТ), тощо. Тригерні точки — це ділянки скелетного м’яза, розташовані в ущільненому пучку з надзвичайно високим рівнем подразливості, схожому на надчутливий вузол, який можна відчути під час пальпації.

Реберна частина діафрагми досить значна і в цій області діафрагми можуть утворюватися тригерні точки, які можуть давати біль.

Часто тригерні точки, міофасціальні спайки чи укорочення мязів можуть стати причиною м’язової гіпотонії, що в свою чергу приведе до скорочення антагоністів даних м’язів та увімкнення останніх в руховий рефлекс. А оскільки м’язи в людському тілі працюють не окремо один від одного, а в складі м’язових  ланцюгів, укорочення одного м’язу може слугувати причиною порушення роботи ланцюга. Все це призводить до збоїв в роботі організму, в тому числі і в процесі дихання.

Грудо-черевна діафрагма, поряд з такими важливими її функціями, як дихання, моторно-харчова, кардіо-васкулярна, виконує функцію координації рухів. Якщо затиснутий блукаючий нерв (в наслідок спазму глибоких пучків діафрагми), який проходить через стравохідний отвір, то з’являються  психо-емоційні розлади та дисфункції органів черевної порожнини. При цьому під час ходіння виникає асиметрія тулуба і як результат порушення рухового стереотипу: рухи рук стають хаотичними в результаті чого порушується стабільність плечового суглоба. Якщо ж рух рук взагалі відсутній, то виникає нестабільність шиї через м’язовий гіпотонус в шийному і грудному відділах хребта.

Таким чином, основна задача в процесі профілактики – відновити нормальний, природній рух купола діафрагми. Оскільки в життєдіяльності організму діафрагма відіграє надважливу роль.

 Питання: Як відбувається процес профілактики захворювання на коронавірус та реабілітації тих хто переніс це захворювання?

Відповідь: Процес профілактики здійснюється з використанням Системи інтегративної кінезітерапії (СІК). Система інтегративної кінезітерапії передбачає послідовне проходження трьох ключових етапів:

Перший етап. Мануальне м’язове тестування м’язів для виявлення ослаблених або надмірно перенапружених м’язів, защемлених нервів і т.ін.;

Мануальне м’язове тестування м’язів являє собою діагностичний і терапевтичний інструмент, який базується на зв’язках м’язової напруги (тонусу) зі станом внутрішніх органів і систем організму і дає змогу ручним способом із використанням специфічних тестових рухів, розроблених для кожного м’яза виявити послаблення його адаптаційних механізмів (зниження активності його міотатичного рефлексу) у відповідь на ізометричне скорочення.

Застосовуючи ММТ, можна з великою точністю оцінити функціональний стан людини, виявити різного роду дисбаланс в організмі, який часто пов’язаний не тільки з травмами, а й зі стресом, дисфункцією внутрішніх органів тощо і чітко визначити причину патологічних процесів в організмі, в тому числі і в акті дихання.

Другий  етап. Кінезіологічна корекція. Ліквідація чинників,  які призвели до м’язових дисфункцій: запальні процеси в м’язах, зв’язках, патологічні зміни у внутрішніх органах, які здатні спричиняти м’язову слабкість, психологічний фактор та ін.

Залежно  від  причини,  що  спричинила  порушення  в роботі дихальної системи, здійснюється вибір методу корекції і відновлення м’язів, виключених із процесу забезпечення дихальної функції. Методи відновлення: техніки прикладної кінезіології, остеопатія, кінезіологічний масаж, PNF-метод пропріоцептивного нервово-м’язового спрощення, рефлексотерапія,  та ін.

Серед причин м’язової дисфункції провідне місце належить травмі, перенапруженню, перерозтягненню, тощо. Одну з провідних ролей у виборі методу міофасціальної корекції відіграє процес точної локалізації м’язово-фасціальних тригерних точок (ТТ). Найактивніше ТТ утворюються в місцях, де присутнє тривале навантаження на окремі м’язи через перебування у певній позі: за кермом, перед комп’ютером, сутулість і т.ін.

Третій етап. Після нормалізації функції м’язів варто створити умови для відновлення тонусу й сили м’язового волокна, а також зв’язку «ЦНС — орган — ЦНС». На цьому етапі застосування саме кінезітерапії справлятиме позитивний вплив.

За тривалого (не менше 3 тижнів) тренування м’язи приходять у нормальний тонус — фізіологічний стан, і здатні ефективно виконувати функції пов’язані з забезпеченням акту дихання. Для  підтримання  оздоровчого  ефекту слід із певною частотою (хоча б один раз на  тиждень) виконувати фізичні вправи  з  метою  навантаження  важливих для дихального процесу м’язів.

Під впливом систематично виконуваних фізичних вправ поліпшується крово- і лімфообіг у легенях та плеврі, що сприяє більш швидкому розсмоктуванню ексудату, активізації регенеративних процесів. Це стосується також легеневої тканини, дихальних м’язів, суглобного апарату грудної клітки і хребетного стовпа. Фізичні вправи запобігають багатьом ускладненням, які можуть розвиватися в легенях і плевральній порожнині (спайки, абсцеси, емфізема, склероз). Вагомим результатом трофічного впливу фізичних вправ є відновлення еластичності легень, що дуже важливо для пацієнтів, які перенесли коронавірус.

Фізичні вправи, підібрані відповідно до стану хворого, сприяють збільшенню дихальної поверхні легень за рахунок залучення до роботи додаткових альвеол, мобілізації допоміжних механізмів кровообігу і підвищення утилізації кисню тканинами, що допомагає боротьбі з гіпоксією.

Отже, етап кінезітерапевтичного впливу спрямований на закріплення результату, досягнутого на попередньому етапі. Крім того, у процесі кінезітерапевтичного впливу запускається механізм активізації імунної системи,  внутрішніх регенераційних і відновних процесів у організмі людини шляхом виконання фізичних вправ. Однією з важливих складових цього етапу є розроблення, систематизація та добір фізичних вправ для формування кінезітерапевтичних програм. Варто звернути особливу увагу на необхідність дотримання чіткої техніки їх виконання, спрямованої на отримання саме відновлювального ефекту.

Таким чином, кінцева задача мінімум – досягти ефективної роботи діафрагми, шляхом усунення м’язових дисфункцій і максимального покращення крово- лімфообігу та відновлення нервової регуляції.

Що стосується задачі максимум - повне відновлення організму, покращення роботи опорно-рухового апарату і формування адекватного рухового стереотипу.

Питання: Хто потребує профілактики захворювань легень?

Відповідь: Все, що було викладене вище в попередніх відповідях свідчить про велику залежність функціонування легень від маси факторів, а також про надзвичайну їх вразливість. З цього можна зробити висновок – легені потребують пильної уваги до себе, профілактики і при необхідності реабілітації.

Якщо врахувати сучасні умови життя: недостатня рухова активність, екологічні проблеми, тривале перебування в одній позі (за кермом, столом, комп’ютером), шкідливі звички (особливо куріння), зростаючі темпи життя, а відповідно і збільшення стресових навантажень. Всі ці фактори сприяють формуванню м’язової гіпотонії та м’язових дисбалансів. Складно знайти людину в якої відсутні ці проблеми, а це прямий шлях до серйозних захворювань органів дихання та опорно-рухового апарату.

Виходячи з вищесказаного, в багатьох людей є порушення в роботі діафрагми, в такому випадку компенсаторно частину функцій беруть на себе допоміжні м’язи, що, звичайно ж, знижує ефективність респіраторної функції діафрагми. Наслідком цього є недостатня вентиляція легень. В першу чергу страждають нижні відділи легень і там формуються зони локального застою іноді їх називають зонами "стоячого болота", відповідно, якщо туди потрапляє вірусна чи бактеріальна інфекція, то там є всі умови для розвитку запального процесу. Вихід один – розблокувати купол діафрагми шляхом усунення м’язових дисфункцій і відновлення іннервації та крово- і лімфообігу.

Така процедура виконується лише в рамках Системи інтегративної кінезіотерапії  з використанням кінезіологічних технік. Спеціалістів які володіють такими техніками одиниці в Києві. Так, що не втрачайте час, звертайтесь до професіоналів в Медичний центр кінезітерапії «КінезісЛайф». 

Система інтегративної кінезіотерапії - це унікальна методика, аналогів якій не існує в Україні. Ця методика є науково-обгрунтованою в наукових статтях та монографії. Вона запатентована: 7 Патентів України.  ЇЇ ефективність підтверджена часом (понад 11 років) і тисячами вилікуваних і вдячних пацієнтів.

Читайте також на сайті: Профілактика коронавірусу

Що лікуємо? Методика Напрями
Робочий час
  • Пн - Пт 08:00 - 22:00
    Сб - Нд 09:00 - 18:00
Контакти
  • Телефони:  

    МЦ на Лівобережній

    (050) 740-88-78
    (098) 750-22-55
    (093) 737-73-71

    МЦ на Лук'янівці

    (050) 037-80-30
    (068) 887-80-30
    (093) 490-80-30

    МЦ на Оболоні

    (066) 202-95-95
    (068) 202-95-95
    (063) 202-95-95
  • kinesislife@email.ua
Зворотній зв'язок

Дякуємо! Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом!