Телефон гарячої лінії: (044) 227-3-228
Рухайся до життя без болю!
Записатися до лікаря

Міжхребцева грижа

Питання: Що таке міжхребцева грижа?

Відповідь: Міжхребцева грижа — це випинання диска, розташованого між двома хребцями, з розривом стінки (фіброзного кільця), і видавлюванням вмісту диска (пульпозного ядра) за його межі. Не варто ставитися до грижі легковажно. Грижа міжхребцевого диска небезпечна, насамперед, тим, що викликає здавлення хребетної артерії, спайкові процеси в навколо хребтових тканинах, стеноз хребетного каналу. Результатом такого впливу стає порушення кровообігу, порушення іннервації (нервової регуляції) органів малого таза та нижніх кінцівок. Це може викликати повне або часткове порушення рухових функцій (параліч) кінцівок і внутрішніх органів.

Міжхребетні грижі бувають різними, залежно від напрямку випинання (медіальні, парамедіальні, вентральні, медіолатеральні, форамінальні і екстрафорамінальні, дорсальні, краніальні і каудальні) і форми (повні та часткові, секвестрированні та несеквестрируванні). Грижі міжхребцевого диска великих розмірів, як і секвестрируванні (осколкові) грижі здатні привести до інвалідності, так як, повністю або частково, здавлюють спинний мозок і його корінці. Якщо грижа міжхребцевого диска в шийному відділі великого розміру, вона може порушити не тільки функції органів, а й викликати розлад психіки.

Грижі міжхребцевих дисків грудного відділу хребта зустрічаються рідко, але вони не менш небезпечні — навіть невелика грижа може здавити спинний мозок і призвести до тяжких ускладнень. Ускладнення так само можуть викликати грижі дисків, навіть невеликого розміру, якщо є стеноз спинномозкового каналу (спинальний стеноз) або грижового випинання направленого в міжхребцевий отвір. Існують безсимптомні грижі дисків, які не супроводжуються болем або іншими фізичними проявами. Деякі лікарі вважають, що такі грижі не представляють небезпеки і лікувати їх не треба. Міжхребетні грижі небезпечні і підступні, вже тим, що викликають тривале здавлювання і роздратування задньої поздовжньої зв’язки, оболонок спинного мозку, і розвиток запальних процесів у спинномозковому каналі, посилення патологічних процесів в хребті і розвиток нового «букета» захворювань.

Симптоми міжхребцевих гриж можуть суттєво відрізнятися в залежності від розташування грижі і багатьох інших факторів. Симптоми можна розділити на два етапи, які характеризують появу і прогресування грижі міжхребцевого диска:

Перший етап. З’являються дискомфорт в області спини, а з часом приєднуються легкі періодичні болі в спині. Це говорить про початок дегенеративно-дистрофічного процесу, спричиненого порушенням кровообігу в зоні формування міжхребцевої грижі. Причина порушення кровообігу  - це ослаблення одних глибоких м’язів, та набряк і спазмуванням інших. 

Другий етап.  Болі в спині посилюються, змінюється їх характер. Шкіра стає  більш сухою та починає лущиться, посилюється потовиділення. З’являється  оніміння, поколювання в кінцівках, больові відчуття під час глибокого вдиху або при чиханні та кашлі, посилення болю при піднятті тяжких предметів. Больові відчуття змінюють поставу (хворий намагається знайти позу при якій зменшуються больові відчуття), посилюються кістково-м’язові дисбаланси: з’являється сколіоз, перекіс тазу. Виникнення больового синдрому при згинанні і розгинанні тулуба, а також при поворотах.

Питання: Які причини виникнення міжхребцевої грижі?

Відповідь: Традиційна медицина сповідує симптоматичний підхід до лікування міжхребцевих гриж. При такому підході причина виникнення має другорядне значення. Вона зорієнтована на усунення больового синдрому. Це не знімає нагальну проблему, а лише на певний час відтерміновує  його відновлення. На жаль, це втрата дорогоцінного часу, який мав би бути витраченим на пошук причини захворювання її усунення і відновлення хребта пацієнта. А так час згаяно на ходіння по колу, а вірніше – по спіралі, яка звужується і невблаганно наближає до хірургічного втручання і інвалідизації.

З позиції Інтегративної кінезіотерапії існує дві взаємозалежні причини, а саме: м’язові дисбаланси і порушення живлення міжхребцевих дисків. Слід зауважити, що їх живлення здійснюється через прилеглі глибокі м’язи. М’язові дисбаланси є результатом слабкості певних м’язів.

Cлабкість м'язів спричиняє погіршення живлення міжхребцевих дисків, зростання навантаження на них і, врешті-решт, призводить  до викривлення хребта та виникнення грижі міжхребцевих дисків.

У сучасних умовах гіподинамії до групи ризику можна віднести багато категорій людей, зокрема це ті, що:

  • ведуть сидячий способ життя. Нині практично кожна професія потребує роботи за комп'ютером. Такий самий невтішній прогноз стосується чиновників, вчених, касирів та ін .;
  • працюють в умовах неправільної організації робочого місця (неправильно дібрані меблі, нераціональна організація робочої зони тощо);
  • робота яких пов'язана з підйомом тягарів (штангісти,
  • вантажники та ін.);
  • мають надмірну масу тіла;
  • зловживають носінням взуття на шпильках, тощо.

Питання: Як традиційно проводиться лікування міжхребцевої грижі?

Відповідь: Існуючі на сьогоднішній день методи лікування гриж міжхребцевих дисків, спрямовані тільки на усунення больового синдрому. Традиційно застосовуються такі види лікування:

  • медикаментозна терапія — стандартний набір нестероїдних препаратів, вітамінів та анальгетиків;
  • фізіотерапія для зменшення запальних процесів і набряклості в уражених тканинах;
  • операції з видалення гриж міжхребцевих дисків, які тільки сприяють розвитку дегенеративно-дистрофічного процесу в інших сегментах хребта.

Під час операції грижу міжхребцевого диска видаляють, а біомеханічні порушення (дегенерація дисків, стеноз, кіфоз) — причина, яка спровокувала утворення грижі - залишається. У підсумку - традиційно лікують наслідок, а не причину!

Питання: Чи потрібно оперувати міжхребцевих грижу?

Відповідь: Коли пропонується хірургічне лікування міжхребцевої грижі, то лікар не завжди розповідає все про можливі наслідки, що загрожують пацієнтові — повна непрацездатність, нетримання сечі і калу, реабілітаційний період може тривати не один і не два роки, немає гарантії того, що міжхребцева грижа не повернеться знову і т.д.

Відомий хірург-ортопед, професор канадського Інституту спини Гамільтон Холл стверджує, що відсоток невдалих операцій з видалення міжхребцевих гриж дуже високий. Так, менше 2% що зважилися на оперативне втручання можуть розраховувати на позитивний результат, більше виграють ті пацієнти, які для лікування використовують комплексний підхід — комбінацію фізіотерапії, ліків і вправ.

Питання: Особливості лікувального процесу при застосуванні Системи інтегративної кінезіотерапії.

Відповідь: Особливість в тому, що Інтегативний підхід дозволяє знайти причину і усунути її, іншими словами, досягти видужання пацієнта. при традиційному симптоматичному лікуванні відбувається лише обезболювання. Оскільки причина проблеми не знайдена і не усунена, то кожен наступний рецидив наближатиме до  хірургічного втручання або інвалідності.

Сучасний рівень розвитку медицини, розуміння фізіології людського організму і біомеханіки опорно-рухової системи дає всі підстави для оптимізму в лікуванні міжхребцевих гриж. У МЦ «КінезісЛайф» розроблена унікальна методика, яка передбачає три етапи: Діагностику м’язової системи з використанням Мануального м'язового тестування; корекцію м’язових дисбалансів і кінезітерапевтичний вплив.

Процес відновної терапії гриж міжхребцевих дисків розпочинається з проведення Мануального м’язового тестування (ММТ). У рамках ММТ проводиться ретельна діагностика стану не тільки хребта, а й усього організму, що дає змогу визначити справжню причину міжхребцевих гриж. Традиційні підходи до лікування міжхребцевих гриж недооцінюють важливість м’язового корсета хребта, який частину навантаження бере на себе. Не завжди враховується необхідність постійного руху для живлення хряща. Якщо з’являються збої в роботі м’язової системи, порушується її транспортна функція. Це стосується і глибоких м’язів, що оточують хребет.

Тривале невикористання або неправильне використання глибоких м’язів призводить до їх спазмування й погіршення припливу та відпливу крові. Міжхребцеві диски не мають судин, тому їх живлення відбувається завдяки скороченню їхніх власних глибоких м’язів, де м’язи відіграють роль "мікронасосів", здійснюючи за допомогою дифузії активне живлення міжхребцевого диска.

Поява міжхребцевої грижі — результат дегідратації (зневоднення), тобто висихання диска, яке відбувається через неспроможність глибоких м’язів, що оточують міжхребцевий диск, відновлювати в ньому належний обсяг води. Цей процес у м’язах відбувається з двох причин: гіподинамія (нестача власне руху) і гіпокінезія (брак силового руху), які призводять до детренованості м’язів. Все це спричиняє застій, далі — ішемія, потім запалення, набряк та больовий синдром.

Згодом ситуація буде погіршуватися, непрацюючі м’язи можуть атрофуватися, поглиблюватиметься м’язовий дисбаланс, а дегенеративно-дистрофічні зміни хребта прогресуватимуть. Призупинити цей процес можна лише в тому  разі, якщо відновити непрацюючі м’язи, кістково-м’язовий баланс і це під силу СІК.

Мануальне м’язове тестування свідчить, що біль у попереку зазвичай є наслідком дисбалансу роботи парних м’язів тулуба і таза: прямих і косих м’язів живота, квадратних м’язів попереку, клубово-поперекових м’язів, великих та середніх сідничних м’язів. Дисбаланс м’язів – означає, що одні м’язи ослаблені і знаходяться в гіпотонусі, а інші, виконуючи компенсаторну функцію, перенапружені і знаходяться в гіпертонусі. Перебуваючи тривалий час в стані перенапруження, м’язи починають боліти.

Крім цього перенапружені м’язи призводять до кісткового дисбалансу. Вони є причиною кісткового дисбалансу: оскільки з одного боку на кістковий апарат діють перенапружені м’язи, а з іншого ослаблені м’язи не можуть утримати кістки в природньому стані, то кістковий апарат, будучи пасивною структурою, розвертається туди, куди його потягнуть сильніші м’язи. Відповідно, це призводить до того, що виникає перекіс таза або одне плече вище іншого і т. ін. З цими проблемами успішно справляється Система інтегративної кінезіотерапії.

Питання: Як проводиться лікування міжхребцевої грижі по методиці Інтегративної кінезітерапії?

Відповідь: Для профілактики проявів міжхребцевих гриж, лікування, а також реабілітації після оперативного втручання використовується Система інтегративної кінезітерапії (СІК). СІК-природний, цілісний метод лікування і профілактики неврологічних, ортопедичних, та інших захворювань, який основується на інтегративному підході, що передбачає об’єднання комплексної кінезіологічної діагностики, корекції та кінезітерапевтічного впливу на організм хворого.

СІК включає три основні етапи:

  • мануальне тестування основних м’язів, з виявленням слабких ланок м’язових ланцюгів та їх впливу на стан кістково-м’язової системи;
  • корекція оптимальності простого рухового стереотипу основного проблемного м’яза (або групи м’язів) за допомогою кінезіологічних технік, м’якої мануальної (міофасциальної) терапії;
  • кінезітерапевтичний вплив на організм хворого — вироблення і закріплення моторного рефлексу з підвищенням тонусу-силових якостей м’язів на спеціальних багатофункціональних тренажерах, активація відновних та регенераційних процесів в організмі хворого.

Основне завдання першого етапу. М’язова дисфункція є основним наслідком будь-якого дисбалансу в організмі, тому аналіз пози й м’язове тестування є першими і найінформативнішими методами дослідження. З огляду на це в СІК, кінезіологічна діагностика охоплює такі етапи:

  1. Опитування. Збирання анамнезу допомагає виявити патологічні реакції систем організму.
  2. Візуальна оцінка дисбалансів кістково-м’язової системи.
  3. Мануальне м’язове тестування.
  4. Визначення реабілітаційного потенціалу. Проводиться з метою оцінки: загального стану ОРА на силових декомпресійних тренажерах, координації та балансу ОРА хворого, м’язової сили, рухливості суглобів, швидкості, витривалості, сили та гнучкості, тощо.

Основне завдання другого етапу – відновлення кістково-м’язового балансу. З цією метою необхідно:
• ліквідувати причини, що призвели до порушень в опорно-руховому апараті;
• відновити м'язи, які були виключені з руху;
• відновити рух, який виконували ослаблені м'язи.

Основне завдання третього етапу — це формування оптимального рухового стереотипу, зміцнення м’язового корсету, вироблення правильної постави, надання зв’язково-м’язевому апарату необхідної гнучкості для збільшення обсягу рухів у хребті. Для цієї мети лікар розробляє індивідуальну кінезітерапевтичну програму, яка грунтується на результатах мануального мязового тестування, а також враховує всі індивідуальні особливості пацієнта, форму, розміри та локалізацію грижі шляхом включення того чи іншого спеціально розробленого комплексу декомпрессійних вправ на багатофункціональних тренажерах. Ці вправи є складовою частиною СІК.

Наші вдячні пацієнти є кращим доказом того, що методика цілісного підходу до здоров’я людини виявилася ефективною, а сама Система інтегративної кінезітерапіі науково-обгрунтованої і затребуваною.

Що лікуємо? Методика Напрями
Робочий час
  • Пн - Пт 08:00 - 22:00
    Сб - Нд 09:00 - 18:00
Контакти
  • Телефони:  

    МЦ на Лівобережній

    (050) 740-88-78
    (098) 750-22-55
    (093) 737-73-71

    МЦ на Лук'янівці

    (050) 037-80-30
    (068) 887-80-30
    (093) 490-80-30

    МЦ на Оболоні

    (066) 202-95-95
    (068) 202-95-95
    (063) 202-95-95
  • kinesislife@email.ua
Зворотній зв'язок

Дякуємо! Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом!