Радикулопатія (Радикуліт)
Розповсюдженість радикулопатії
Біль в спині відноситься до найрозповсюдженіших патологій і займає перше місце в структурі больових синдромів. Якщо говорити про біль в нижній частині спини, то вона є другою серед найчастіших причин звернення до лікаря, третьою - за хірургічним втручанням і п’ятою – серед найпоширеніших причин госпіталізації.
За даними ВОЗ больові синдроми вертеброгенного характеру в деяких розвинутих країнах досягли розмірів епідемії.
Визначення радикулопатії та її симптоми
Радикулопатія (раніше - Радикуліт) - це комплекс симптомів, які виникають у відповідь на механічні, травматичні чи хімічні пошкодження в пучках нервових волокон корінців.
Термін “Радикуліт”– від латинського “радікула” – корінець. Нервові корінці (задній і передній) – відростки спинного мозку виходять між хребцями і об’єднуються в спинномозковий нерв. Таким чином, ділянка спинномозкового нерва від спинного мозку до виходу з хребетного стовпа називається корінцем. Термін “Радикуліт”(radiculitis) останнім часом, використовується все рідше. Пояснюється це тим, що він означає запалення нервового корінця (суфікс itis ), а наукові дослідження свідчать про те, що пошкодження часто відбувається через защемлення та ішемічні явища.
Клінічна картина радикулопатії залежить від локалізації та стадії розвитку. Радикулопатія може локалізуватися в шийному відділі, грудному і поперековому. Спільним для різних локалізацій є:
- болі високої інтенсивності, оніміння певних ділянок тіла, скутість рухів.
- Біль носить різний характер - пекуча, стріляюча, вона посилюється при різких рухах поворотах, нахилах;
- відчуття повзання мурашок по тілу, холоду або жару;
- Порушення рухової активності, ходи, скутість рухів;
- У зв’язку з больовим синдромом та м’язовими дисфункціями спостерігається вимушене положення тіла у вигляді перекосу тулуба;
Шийна радикулопатія проявляє себе:
- Больовими відчуттями в потилочному сегменті шиї;
- Запамороченнями;
- Дискомфортом, онімінням в плечовому і ліктьовому суглобах, кистях і пальцях рук;
- Втратою чутливості.
Радикулопатія в грудному відділі характеризується:
- Оперізуючими болями по всій грудній клітці;
- Дискомфортними відчуттями в області пафи і плечового суглоба;
- Поширенням болю на середній палець кисті та на трицепс.
Поперекова радикулопатія має такі характерні ознаки:
- Болі високої інтенсивності в ногах, стегні і сідницях;
- Дискомфортні відчуття локалізуються в поперековому відділі і ногах;
- Рухова функція знижується, кінцівки німіють.
Поперекова радикулопатія є найбільш розповсюдженою і це пов’язано з тим, що найбільші навантаження приходяться саме на поперекову частину хребта.
Причини виникнення радикулопатії
В літературі називаються наступні причини ровитку радикулопатії (радикуліту):
- Обмеження рухової активності організму, в результаті чого відбуваються порушення кровопостачання м'язів, а відповідно і живлення структур хребта;
- Неправильний розподіл фізичного навантаження, яке діє на хребет під час довгого знаходження незручних, робочих позах (під час водіння автомобіля, роботи за столом, перебування школярів за партою і т.п.);
- Асиметричні вправи та навантаження, які сприяють формуванню асиметричного м'язового корсету спини;
- Надмірні та односторонні навантаження на хребет;
- Різкі необережні руху, скручування тулуба, травми хребта;
- Остеохондроз і його ускладнення: протрузії і міжхребцеві грижі;
- Порушення постави, викривлення хребта: кіфоз, плоска спина, кругла спина, сколіоз;
- Туберкульоз, остеоміеліт та інші інфекційні враження спинного мозку.
На нашу думку правильніше буде перелічені причини віднести до факторів, які безперечно, можуть спричинити розвиток радикулопатії. Якщо коротко, то причина ж радикулопатії має біомеханічний характер – неправильні рухи, пози спричиняють тонусні порушення м’язів, порушення інервації та живлення, а з часом - дегенеративно-дистрофічні процеси в хребті, тобто остеохондроз.
Необхідно зазначити, що радикулопатію не можна вважати окремим захворюванням, перш за все – це синдром, який розвивається на фоні патологічних змін в хребті. У звязку з цим можна говорити про те, що радикулопатія – це ускладнення остеохондрозу. Таким чином, причину необхідно шукати в паталогічних процесах, які відбуваються в хребті. Дегенеративно-дистрофічні процеси в хребті розвиваються в результаті порушення живлення міжхребцевих дисків і хребців. Порушення кровообігу, погіршення живлення м’язової та сполучної тканини призводить до зневоднення хребців, що запускає в них біохімічні зміни, які з часом призводять до їх руйнування. А що ж є причиною порушення живлення м’язової та сполучної тканини? В першу чергу це тонусно-силові порушення м'язів.
В результаті паталогічних процесів в хребті утворюються протрузії і грижі міжхребцевих дисків, які можуть призвести до компресії корінців і, відповідно, відбувається подразнення їх, виникає больовий синдром, відчуття оніміння кінцівок, тощо
Можна зробити висновок, що основною причиною розвитку радикулопатії можна вважати два основних, тісно пов’язаних між собою фактори, а саме:
- Тонусові і рухові дисфункції м’язів;
- Порушення живлення тканин хребта.
Таким чином, захворювання ОРА мають біомеханічний характер. Це означає, що неправильний рух спричиняє тонусно-силові дисфункції мязів та порушення живлення м’язової та сполучної тканини. З часом ці патологічні процеси призводять до біохімічних змін у суглобах і до їх повного руйнування. Таким чином, якщо м’яз чи група м’язів з певної причини слабнуть і виключаються з руху, то виникає дисбаланс і нестабільність руху, що, врешті-решт, спричиняє захворювання ОРА.
Лікування радикулопатії
Традиційна терапія під час гострої фази – блокади, нестероїдні протизапальні препарати, які забезпечують зниження інтенсивності больового синдрому, зменшення запального процесу, набряку, а також знімається м’язовий спазм. Також рекомендовані міорелаксанти.
Але лише симптоматичного лікування радикулопатії недостатньо - потрібно виявити причину розвитку синдрому і провести комплексне лікування з метою усунення причини. Якщо цього не зробити, то радикулопатія може перейти в хронічну форму і загострення відбуватимуться часто і кожного наступного разу у складнішій формі з тривалішими і інтенсивнішими больовими відчуттями.
Саме комплексний, інтегративний підхід використовує Медичний центр кінезітерапії “KinesisLife”, лікуючи своїх пацієнтів. Слід зауважити, що МЦ “KinesisLife” – це єдиний центр в Україні, який вже понад 10 років застосовує холістичний (інтегративний), комплексний підхід до лікування. Спеціалістами центру розроблена унікальна методика – Система інтегративної кінезітерапії (див. Вікіпедія), яка базується на принципах холістичної медицини. Серед основних принципів інтегративного підходу можна виділити:
- Лікуються не окремі органи чи захворювання, а організм в цілому;
- В процесі лікування людський організм розглядається як єдине ціле, а органи у взаємодії між собою;
- Виходячи з того, що організм людини – це єдине ціле, то лікувати треба не наслідок, а первопричину хвороби, після усунення причини, симптоми зникнуть самі.
Безперечно, при цьому мова не йде про протиставлення методів сучасної і інтегративної медицини, а робиться акцент на об’єднанні зусиль і методів. Лише такий комплексний, мультидисциплінарний підхід дасть можливість радикально змінити лікування найрозповсюдженіших захворювань хребта та суглобів.
Використання Системи інтегративної кінезіотерапії при лікуванні радикулопатії
Системи інтегративної кінезіотерапії – це природно-біологічний методи відновлення функціонального стану опорно-рухової системи, який грунтується на принципах холістичної медицини і поєднує в собі комплексну кінезіологічну діагностику на базі мануального м’язового тестування, кінезіологічну корекцію в основі якої мануальні техніки та кінезітерапевтичний вплив, що базується на використанні кінезітерапевтичних вправ на спеціальних декомпресійних тренажерах.
Філософія методу інтегративної кінезітерапії базується на двох основних принципах: кінезіології — захворювання відображається в м’язах, і кінезітерапії — рух це життя.
Системи інтегративної кінезіотерапії передбачає виконання трьох послідовних етапів:
Перший етап. Комплексна кінезіологічна діагностика. Вона грунтується на тому, що будь-яке захворювання відображається у м’язах — якщо орган є здоровим, то м’яз працює в нормальному тонусі, а якщо в роботі органу стається збій, тонус відповідного йому м’яза слабшає. Тому стратегічно важливим у процесі лікування є пошук причини функціональної слабкості м’язів, включення в рух ослаблених м’язів, робота з усунення перенавантаження м’язів, що надлишково працюють, які найчастіше спричиняють відчуття болю. Весь цей процес заснований на техніці Мануальному м’язовому тестуванні (ММТ), яке являє собою потужний діагностичний апарат. Увага приділяється не окремому (проблемному) суглобу, а виявленню та лікуванню причин, які призвели до виникнення патології.
За допомогою ММТ лікар визначає причину патології та методи її корекції.
Другий етап. Кінезіологічна корекція. Залежно від причини м’язової слабкості вибирається метод корекції. Основне завдання другого етапу — відновлення гіпотонічного м’яза, оптимальної статики та руху. Для цього необхідно:
- ліквідувати причини, що призвели до порушень в опорно-руховому апараті;
- відновити м’язи, які були виключені з руху;
- відновити рух, що виконували пошкоджені м’язи.
Третій етап. Кінезітерапевтичний вплив. Далі за результатами попередніх етапів лікар розробляє індивідуальну кінезітерапевтичну програму, яка забезпечує формування оптимального рухового стереотипу й зміцнення кістково-м’язової системи.
Таким чином, у процесі формування кінезітерапевтичної програми ставиться мета — відновити постуральний м’язовий баланс та оптимальний руховий стереотип для нормалізації функцій усіх систем організму пацієнта. Для досягнення мети Кінезітерапевтична програма повинна задовольняти таким основним вимогам:
- Кінезіотерапевтична програма формується на основі аналізу балансу м’язових ланцюгів тіла і їхнього впливу на постуральний дисбаланс.
- Розробка Програми відбувається з акцентом на функціональному стані м’язів, а не на структурних змінах, які є результатом порушень у нервово-м’язових взаємозв’язках.
- Індивідуальна кінезітерапевтична програма ґрунтується на точному кінезіологічному аналізі рухової патології (візуальна діагностика, ММТ) для кожного випадку.
- Відповідно до результатів діагностики добираються вправи, які сприяють тренуванню слабких м’язів, виключених із повноцінного (оптимального) руху під час хвороби.
Клінічне використання Системи інтегративної кінезітерапії для лікування захворювань хребта і суглобів в Медичному центрі ТОВ «Центр кінезітерапії» «KinesisLife» свідчить про її високу ефективність. Підтвердженням цього є аналіз статистики результатів відновної терапії пацієнтів із захворюваннями ОРА за підсумками десятиріччя її застосування. Тільки в МЦ «KinesisLife» Ви зможете отримати гарантоване лікування, пройшовши всі необхідні етапи, починаючи з медикаментозного лікування (при необхідності) і закінчуючи унікальними техніками Інтегративної кінезітерапии.
Більш детально про Комплексне лікування захворювань хребта і суглобів можна ознайомитися за посиланням:
https://kinesislife.ua/lechenie/oporno-ruhovogo-aparatu
Також Медичний центр KinesisLife підготував для ВАС відео про про Комплексне лікування захворювань хребта і суглобів. Посилання на відео:
Робочий час
-
Пн - Пт 08:00 - 22:00
Сб - Нд 09:00 - 18:00
Контакти
-
Телефони:
МЦ на Лук'янівці
(050) 037-80-30
(068) 887-80-30
МЦ на Чернігівській
(050) 740-88-78
(098) 750-22-55
- kinesislife@email.ua