Телефон гарячої лінії: (098) 750-22-55
Рухайся до життя без болю!
Записатися до лікаря

ЛІКУВАННЯ СТАТЕВОЇ ДИСФУНКЦІЇ

ЗДОРОВ'Я М'ЯЗІВ ТАЗОВОГО ДНА - ГАРАНТІЯ ІНТИМНОГО ЗДОРОВ'Я

Як свідчать дослідження останніх років проблеми пов’язані з сексуальними розладами багатогранні і можуть бути викликані безліччю причин. І далеко не завжди вони пов'язані лише з гормональним дисбалансом в організмі людини та психологічними розладами. Все частіше на передній план виходять неврологічні порушення, які спричиняють ушкодження нервових зв'язків і патології хребта та суглобів.

Проблеми сексуального характеру з кожним роком "омолоджуються" і зустрічаються тепер навіть у молодих, повних сил хлопців: до 10% молодих чоловіків іноді зіштовхуються зі слабкою ерекцією, а після сорока – кожен другий.

Крім цього чоловіки в 90% випадків займаються самолікуванням або вважають еректильну дисфункцію особистою проблемою і не поспішають звертатися до лікаря, відчуваючи сором і вважаючи, що їхня хвороба невиліковна.

Насправді ж у 95% випадків проблема з ерекцією успішно вирішується. Але для цього необхідно звернутися до лікаря. Причому, далеко не завжди є необхідність купувати дорогі препарати для посилення потенції: здебільшого необхідно встановити і усунути початкову причину проблеми. Правильно підібрати метод лікування може лише лікар, самолікування може призвести до негативних наслідків.

Сексуальні розлади у жінок поширені набагато більшою мірою, ніж прийнято думати. Згідно з результатами сексологічних досліджень, кожна третя жінка не хоче сексу, кожна четверта має труднощі з досягненням оргазму.

Багато проблем у жінок та і в чоловіків також виникають через дисфункцію тазового дна.

Дисфункція тазового дна – це порушення функції м'язів тазового дна та зв'язкового апарату спрямованих на утримання органів малого тазу в природньому положенні і забезпечення утримання сечі та калу.

За даними статистики, у 50% жінок віком від 35-39 років спостерігається порушення тонусу м'язів тазового дна.  Жінки страждають від ослаблення м'язів тазового дна набагато частіше, ніж чоловіки і це пов’язано з вагітністю та пологами. При ігноруванні цього явища ослаблення прогресує і призводить до більш серйозних наслідків.  

Ця не втішна статистика щодо дисфункцій статевої системи та супутніх патолоогій, пов’язаних з нетриманням сечі і калу часто пов’язана з нездоровим способом життя.  Нездоровий спосіб життя в контексті цієї статі пов'язується з:

  • Недостатньою руховою активністю і сидячим способом життя;
  • Тривалим перебуванням в вимушеній робочій позі (за кермом, комп’ютером, тощо);
  • Шкідливими звичками (зловживання алкоголем, куріння, тощо).

Ці фактори провокують погіршення кровообігу у ділянці малого тазу, компресію нервів, м’язові дисбаланси, перекоси кісток тазу, захворювання хребта, що призводить до сексуальних дисфункцій.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ СТАТЕВОЇ ДИСФУНКЦІЇ

Виділяють дві загальні причини статевої дисфункції  - психологічні та фізіологічні (органічні).

Психологічні причини. Психологічні причини пов’язані з перенесеним стресом, постійною нервозністю, депресією, тривогою, психологічними захворюваннями, міжособистісними конфліктами. Наслідком дисфункції, у більшості випадках є  відсутність сексуального збудження або швидке його зникнення.

Фізіологічні причини. Фізіологічні причин виникнення статевої дисфункції є найбільш поширеними.

До основних причин можна віднести:

  • Неврологічні порушення, які спричиняють ушкодження нервових зв'язків. В наслідок чого нервовий імпульс не доходить від головного мозку до статевих органів.
  • М’язові дисфункції. Серед найбільш поширених – це слабкість м’язів, укорочення (спазмування) м’язів і м’язовий дисбаланс. Спазмування м’язів може зумовити компресію (защемлення, здавлювання) нервів.

М’язовий дисбаланс спричиняє перекоси скелету людини (сколіоз, кіфоз, перекіс тазу). Наприклад, перекіс кісток тазу призводить до асиметричного розташування органів малого тазу. Відповідно вони не зможуть нормально функціонувати в таких біомеханічних умовах. Суттєва частка проблем пов’язаних з статевою сферою виникають саме через дисфункції м’язів тазового дна. Це пов’язано з великою кількістю функцій які вони виконують для забезпечення нормального функціонування сечостатевої системи. 

  • Порушення функції залоз внутрішньої секреції. Такі порушення є причиною ендокринних захворювань – це цукровий діабет, а також патології щитовидної залози. Ці захворювання спричиняють зміни у периферичних судинах та нервах, що й обумовлює порушення статевих функцій.
  • Запальні захворювання сечостатевих органів. В першу чергу – у чоловіків: простатит, уретрит, везикуліт; у жінок: кольпіт, вольвіт, тощо.
  • Травми у сфері статевих органів. Зокрема мова може йти про травми кісток тазу.

В цій статті акцент зроблений на статевих дисфункціях, виникнення яких пов’язане з неврологічними порушеннями, які спричиняють ушкодження нервових зв'язків та м’язовими дисфункціями.

СТАТЕВА ДИСФУНКЦІЯ У ЧОЛОВІКІВ

Чоловіча статева дисфункція – це розповсюджена патологія у чоловіків середнього і старшого віку, яка характеризується відсутність сексуального потягу, порушенням ерекції для здійснення сексуального акту і передчасною еякуляцією.

Зупинимся на еректильній дисфункції, фізіології здійснення еректильної функції  та причинах її порушення.

Фізіологія здійснення  еректильної функції

Схематично виникнення ерекції можна описати в такий спосіб. При сексуальному збудженні мозок та  центри управління ерекцією впливають на нервові закінчення та гормональну систему. Під впливом нервових імпульсів відбувається розширення артерій та звуження вен статевого органу. Кров наповнює тканини статевого члена і забезпечує ерекцію.

Дещо необхідно деталізувати: чутливі волокна статевого члена належать сегментам SII-IV спинного мозку і йдуть від статевого члена в дорсальному нерві пеніса, що входить у статевий нерв. Статевий нерв також забезпечує моторну іннервацію ішіокавернозних і бульбокавернозних (пеніальних) м'язів, а також інших м'язів тазу. Вважається, що ці м'язи відіграють роль у досягненні жорсткості ерегованого статевого члена.

На хребті розміщені три центри управління еректильною функцією:

  • Симпатичні інтернейрони нижніх сегментів спинного мозку Th2 (скорочення гладком'язового сфінктера уретри);
  • Парасимпатичний центр ерекції поперекового сегмента SII-IV спинного мозку (рефлекторна ерекція);
  • Соматичний центр ерекції, ядро Онуфа (скорочення м'язів тазового дна під час оргазму).

Причини порушення еректильної функції

Слід зауважити, що органічні причин виникнення проблем з ерекцією - це найширша група причин і складає від 60 і до 80% випадків порушень еректильної функції.

З вищеназваних органічних причин виникнення статевих дисфункцій -  проблема з ерекцією неврологічного характеру  найбільш важко піддається лікуванню. В першу чергу це зв’язано з тим, що нервова регуляція ерекції включає 14 структур центральної і вегетативної нервової системи, які беруть участь в процесі функціонування еректильної функції. Всі вони є ланками одного ланцюга, якщо хоча одна з ланок дає збій, то відбувається розлад ерекції.

Лише на хребті розміщені три центри управління ерекцією. Через це порушення еректильної функції часто буває пов’язано з хворобами хребта, особливо з тими, що локалізуються в поперековому відділі хребта (остеохондроз, міжхребцеві грижі, перекіс кісток тазу, сколіоз, тощо) і защемляють нерви відповідальні за передачу нервових імпульсів до статевого члена.

Компресія нервів відповідальних за передачу нервових імпульсів до статевого члена може відбуватися і при інших захворюваннях опорно-рухового апарату, наприклад при остеоартрозі кульшового суглоба. Розглянемо випадок защемлення статевого нерва.

Компресія статевого нерва. 

Коли порушується функція нервової системи виникає зниження тонусу інервованих м'язів, виникає гіпотонія, гіпостезія та гіпорефлексія. М'язи,  у яких здавлений нерв, що їх іннервує, не працюють. Слід наголосити, що вони і не болять - болять ті м'язи, які коротшають.

Коли у пацієнта виникає компресійний синдром і м'язи не працюють, то є передумови для нестабільності тазу. А до тазу прикріплюється величезна кількість м'язів і для того, щоб м'язи скорочувалися, таз має бути стабільним. Якщо виникає компресія нерва і якась частина м'язів не працює, інші м'язи намагаються таз стабілізувати. В результаті відбувається його скручування (торзія) – одне крило у флексії (згинання), а інше в екстензії (розгинання). Скручується м'язами, зв'язками, суглобами, окістям і внутрішніми органами.

У пацієнта з нестабільністю таза болять всі м'язи, які оточують таз - і м'язи живота і попереку, а також м'язи кінцівок.

Завдання лікаря знайти причину: або проблема в самих м'язах тазу (порушена іннервація) або є зовнішній вплив.

Слід зауважити, що часто деформуючий артроз кульшових суглобів (коксартроз) виникає в результаті гіпотоннії великого сідничного м’яза. Якщо цей м’яз слабне, то виникає нестабільність кісток тазу. Адже великий сідничний м'яз є головним стабілізатором тазу і кульшового суглоба. Якщо великий сідничний м'яз слабне і не виконує свої функції, то компенсаторно замість нього починає працювати грушоподібний м'яз.

Грушоподібний м'яз поперечний, він не повинен брати участь у русі, він дуже маленький і є додатковим стабілізатором тазу. Також виконує функцію захисту нервів, які виходять з-під нього: верхній і нижній сідничний нерви, сідничний і статевий нерви. Мета грушоподібного м'яза – захистити нерви від здавлювання м'язами у процесі їх роботи.

Взявши участь у русі грушоподібний м'яз швидго перевантажується і спазмується. Відповідно нерви, які він має захищати можуть бути затиснуті, в тому числі і статевий (соромітний) нерв.

Соромітний нерв виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, огинає ззаду сідничну ость і заходить знову в порожнину таза через малий сідничний отвір, потрапляючи до сідничо-відхідникової ямки. По бічній стінці останньої соромітний нерв досягає симфізу і переходить на спинку статевого члена (або клітора) у вигляді своєї кінцевої гілки – дорсальний нерв статевого члена, або дорсальний нерв клітора.

Статевий нерв, виходячи біля основи грушоподібного м'язу, проходить вертикально і пронизує сакро-туберальну зв'язку, пройшовши діафрагму, він розгалужується в м'язах тазу, замикальних м'язах і близнюкових. 

Сакро-туберальна зв'язка починається від сідничного бугра і проходить до крижа. Якщо при пальпації ця зв'язка різко болісна, то це і свідчить про компресію статевого нерва.

 Слід зауважити, що статевий нерв (соромітний нерв) є одним з основних тазових нервів. Він іннервує такі зони: аноректальну зону (область заднього проходу), промежину,  зовнішні статеві органи і звичайно ж м’язи тазового дна.

Слабкість м'язів і зв'язок тазового дна  провокує патологічні процеси: порушується зв'язок нервової системи з областю тазу. Це може призвести до нетримання сечі, калу, опущення внутрішніх органів та проблеми сексуального характеру.

М’язи тазового дна  виконують багато важливих функцій і при цьому великий ризик їх порушення. Які ж функції м’язів тазового дна можуть порушитися?:

  • Підтримання органів черевної та тазової порожнини в природньому стані.
  • Контроль процесу сечовиділення і дефекації;
  • Cкорочення гладком'язового сфінктера уретри (Симпатичні інтернейрони нижніх сегментів спинного мозку Th2);
  • Рефлекторна ерекція (Парасимпатичний центр ерекції поперекового сегмента SII-IV спинного мозку);
  • Скорочення м'язів тазового дна під час оргазму (Соматичний центр ерекції, ядро Онуфа);
  • Збереження нормального положення статевих органів;
  • Підняття заднього проходу, звуження просвіту прямої кишки;

Треба зауважити, що коли половий нерв в стані компресії, то м'язи тазового дна, які ним інервуються, будуть в гіпотонусі, а з іншого боку компенсаторно м’язи тазового дна укоротяться. В результаті м’язового дисбалансу виникне їх асиметричне розташування: з боку осаблених м’язів - вони просядуть, а з боку укорочених – вони піднімуться. В таких біомеханічних умовах органи не зможуть нормально функціонувати.

СТАТЕВА ДИСФУНКЦІЯ У ЖІНОК ТА ЇЇ ПРИЧИНИ

Жіноча сексуальна дисфункція визначається за наявності принаймні однієї з таких ознак:

  • Біль під час статевого акту
  • Втрата статевого потягу
  • Зниження збудження
  • Нездатність досягти оргазму

Жіноча статева дисфункція виникає переважно у пацієнток середнього і старшого віку (від 30 до 55 років), які вже декілька разів народжували. Найбільш розповсюдженими дисфункціями є зниження сексуального збудження, труднощі з досягненням оргазму, больові відчуття під час статевого акту.

Причини статевої дисфункції у жінок і у чоловіків в переважній більшості співпадають. Відмінності в тому, що у чоловіків органи малого тазу іннервуються через 2-4 поперекові хребці, а у жінок через групу хребців починаючи з 9-го грудного та закінчуючи 2 крижовим.

 Крім цього ще відмінності пов’язані з дітородною функцією. В процесі вагітності і народження дитини часто порушуються тонічно-силові характеристики м’язів тазового дна.

В наукових джерелах наводиться інформація про те, що дисфункція м'язів тазового дна торкається понад 30% жінок. Які ж причини послаблення м'язів тазового дна?

До очевидних факторів, які призводять до послаблення м'язів та розтягування зв'язок, відноситься вагітність та наявність зайвої ваги. Це очевидно: вага, що росте під час вагітності, як і жирова маса, збільшують тиск на м'язи і зв'язки.

Між іншим, заняття професійним спортом належать до факторів ризику. Про цю проблему заговорили порівняно недавно: у січні 2016 року було опубліковано статтю, в якій експерти назвали проблему тазового дна справжньою епідемією, особливо серед бігунів.

Зупинимося на тих важливих функціях, які виконують м’язи тазового дна жінки:

  • Підтримання органів тазу (матка, сечовий міхур та кишечник).
  • Контроль або запобігання нетриманню сечі та калу. Нетримання - це підтікання сечі або випорожнення, яке ви не здатні контролювати.
  • Замкнення статевої щілини, стабілізація нормального положення внутрішніх статевих органів і запобігання їх пролапсу або випаданню;
  • Регуляція тиску в черевній порожнині. Цей процес відбувається спільно з грудною діафрагмою;
  • Супроводження процесу виношування і народження дитини. Внутрішній м’язовий шар забезпечує нормальне положення матки і піхви. При виході дитини розтягуються м’язи промежини, таким чином утворюючи широкий родовий канал.

МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

 Остеохондроз, як явище нестачі живлення хребетних дисків та їх деградації, завжди супроводжується застійними явищами у малому тазі. Небезпека остеохондрозу та його ускладнень у вигляді гриж міжхребцевих дисків полягає також у тому, що пошкодження у хребцях можуть спричинити порушення у сегментарному апараті спинного мозку. Це завжди призводить до тієї чи іншої дисфункції органів сечостатевої системи та зниження лібідо у чоловіків і жінок.

Остеохондроз і грижа міжхребцевих дисків часто виникає саме в попереково-крижовому відділі хребта де розміщується центр, що регулює роботу органів малого тазу. При цих захворюваннях часто виникає так званий корінцевий синдром. Він призводить до того, що певною мірою гальмуються нервові імпульси, що передаються по спинному мозку і периферичних нервах через поперекові хребці до сечостатевих органів. Це знову-таки призводить до порушення ерекції, інших неврологічних порушень і навіть запальних процесів.

Таким чином узагальнивши, можна сказати, що остеохондроз та міжхребцеві грижі можуть спричинити:

  • Порушення функціонування простати. Оскільки високим є ризик ушкодження нервових центрів, які відповідають за її функціонування;
  • Зниження чутливості ерогенних зон геніталій, що знижує можливість досягнення ерегованого стану;
  • Порушення процесу сім'явипорскування;
  • Застійні явищами у малому тазі. Вони можуть спричинити розвиток наступних патологій:

- у чоловіків- простатит; зниження лібідо; порушення еректильної функції; гемморой, тощо;

 - у жінок - запалення придатків; порушення менструального циклу; зниження лібідо; проблемна вагітність; тощо.

ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

На сьогодні лікування статевої дисфункції, незважаючи на певні успіхи в медикаментозному лікуванні, залишається актуальною і до кінця не вирішеною. Традиційне лікування – це переважно симптоматична терапія, яка не передбачає виявлення причини порушень сечостатевої системи. Звичайно ж, це є слабким місцем, оскільки таке лікування не приносить повного одужання.

Ще необхідно зробити акцент на тому, що класична медицина мало уваги приділяє взаємозв’язку статевих дисфункцій і захворювань опорно-рухового апарату. А такий зв'язок достатньо сильний і потребує уваги.

Справа в тім, що лише на хребті знаходяться три центри управління ерекцією. У зв’язку з цим еректильна  дисфункція часто пов’язана з патологіями хребта. І в першу чергу, з тими, що локалізовані в поперековому відділі хребта і можуть зумовити компресію нерва відповідального за передачу імпульсів до статевого члена. Це можуть бути наступні патології: остеохондроз, міжхребцева грижа, перекіс кісток тазу, сколіоз, і т.п.).

Враховуючи, що захворювання сечостатевої системи складні, поліетиологічні (багатопричинні), то підхід до лікувального процесу має бути комплексним і мультидисциплінарним в рамках моделі холістичної (інтегративної) медицини, яка передбачає пошук і усунення причини патології при персоніфікованому підході.

Така модель реалізована Медичним центром ортопедії і неврології «KinesisLife». Ознайомитися з цією методикою під назвою Система інтегративної кінезітерапії можна в Вікіпедії або на сайті центру. Ця методика передбачає три етапи:

Перший етап. Кінезіологічна діагностика. На цьому етапі для діагностики використовується мануальне м’язове тестування. Воно дозволяє виявити всі м’язові дисфункції: м’язи які перебувають в гіпотонусі, м’язові дисбаланси, асиметрію частин тіла, перекоси кісток тазу, дисфункцію тазового дна, компресію нерва, тощо. На основі діагностики виявляється причина патології сечостатевої системи.

Другий етап. Кінезіологічна корекція. Основне завдання цього етапу – є корекція мануальними методами, виявлених дисфункцій на першому етапі. З цією метою використовуються м’які мануальні техніки, об’єднані під назвою  міофасціальна терапія (МФТ). МФТ - це комплекс м’яких мануальних технік (остеопатія, класична мануальна терапія, прикладна кінезіологія, масаж, тощо), спрямованих на відновлення тонусу м’язів, усунення м’язових дисбалансів, перекосу кісток тазу, зміщення хребців та компресії нерва та затиснення судин. Основними завданнями цього етапу є:

  • Нормалізація м’язового тонусу. Встановлюється і усувається причина м’язової гіпотонії (слабкості);
  • Корекція хребта. Комплекс заходів, спрямованих на усунення дефектів хребта: викривлень, зміщення хребців, перекосу кісток тазу;
  • Усунення компресії нервів і судин. Захворювання хребта (остеохондроз, грижі міжхребцевих дисків, тощо) можуть призвести до компресії нервових корінців. Крім цього можуть виникнути тунельні ефекти – компресія нервів, які проходять між спазмованими м’язами.

Третій етап. Кінезітерапевтичний вплив. На цьому етапі лікар розробляє кінезітерапевтичну програму за результатами лікування пацієнта на попередніх етапах. Основна мета цього етапу створити умови для повного відновлення тонусно-силових характеристик м’язів з метою поліпшення кровообігу та лімфообігу. В першу чергу це дозволить усунути застійні явища в органах малого тазу та структурах хребта. При наявності захворювань хребта важливим є формування м’язового корсету.

ВАЖЛИВО! Для ефективної реабілітації м’язів тазового дна мало займатися лише ними. Оскільки вони тісно взаємодіють з  м’язами кора, то необхідно  їх розглядати в комплексі, і в першу чергу з грудно-черевною діафрагмою, м'язами живота, тощо.

Кінезітерапевтична програма зорієнтована на стимулювання організму до вироблення тестостерону.

  ДОВІДКОВО! Тестостерон – це гормон, який виробляється залозами статевих органів. Основною його функцією є контроль, регуляція і посилення розвитку органів статевої системи.

Якщо у вас є захворювання хребта і ви відчули певний дискомфорт в інтимній сфері - звертайтесь в Медичний центр «KinesisLife» і наші лікарі зроблять все щоб ВИ були в відмінній формі

Чекаємо на вас у Медичному центрі KinesisLife.