Телефон гарячої лінії: (098) 750-22-55
Рухайся до життя без болю!
Записатися до лікаря

Комплексне лікування гонартрозу

Лікування посттравматичного артрозу та згинально-розгинальної контрактури лівого колінного суглоба

У Центр кінезітерапії «КінезісЛайф» звернувся пацієнт (23 роки, вага — 78 кг, зріст — 180 см). Він скаржився на біль, обмеження обсягу  рухів  у  колінному  суглобі,  набряклість лівого коліна, відчуття нестабільності лівої нижньої  кінцівки  під  час  руху.  В  анамнезі  3  міс.  тому   під  час  гри   у    футбол    зазнав    травми    колінного     суглоба.     Звернувся в поліклініку, призначено обстеження. Результати МРТ лівого колінного суглоба: часткове ушкодження бічних зв’язок, синовіт, початкові дегенеративно-дистрофічні зміни хрящових поверхонь. Було призначено лікування: гіпсова лонгета, фізіопроцедури, ходьба за допомогою милиць. Після тритижневого періоду іммобілізації кінцівки під час огляду відзначаються: пастозність колінного суглоба, хрускіт під час пасивних рухів, обмеження рухів, зниження опори на ліву ногу.

Огляд. Під час огляду встановлено, що суглоб збільшений в об’ємі, під час пальпації визначається біль періартикулярно й по суглобовій щілині. Обсяг рухів у суглобі: згинання 90°, розгинання до 170°. У результаті проведеної візуальної діагностики статики виявлено:

  • при огляді спереду: спостерігається незначне зміщення центру ваги вліво. Колінний суглоб зміщений медіально, ротація стегна всередину, а гомілка і стопа — назовні;
  • при огляді збоку: незначне зміщення тазу вперед, також можна говорити про зміщення центру ваги вперед.

Піднімаючись зі стільця, у пацієнта центр ваги  зміщується на здорову ногу й встає за рахунок напруження чотириголового м’яза стегна здорової ноги, що є свідченням гіпотонії чотириголового м’яза зліва. Під час виконання руху таз зміщується вперед, стегно приводиться  до  серединної  лінії,  колінний  суглоб   згинається,  гомілка  відводиться   в  бік,   а  стопа   здійснює   ротацію в бік, що є ознаками  атипового  патерну  «Екстензія  стегна» зліва (випереджальне включення  двоголового  м’яза  лівого стегна замість агоніста — великого сідничного м’яза).

Дані візуальної діагностики свідчать про наявність неоптимального статичного стереотипу у вигляді «зупиненого падіння» тіла пацієнта вперед і вліво та про неоптимальний динамічний стереотип, пов’язаний з атиповим патерном «Екстензія стегна».

Крім того, можна говорити про патобіомеханічно значущу зміну тонусно-силового балансу м’язів (вкорочення двоголового м’яза та розслаблення великого сідничного м’яза). Щодо вкорочення (спазмування) двоголового м’яза, то причиною є розслаблення агоніста (в результаті травми) — чотириголового м’яза стегна. Підвищена збудливість укороченого  двоголового  м’яза  призводить  до  випереджального його включення  в  рух  у  моторному  патерні  «Екстензія стегна», порушуючи типовість і оптимальність рухового стереотипу.

Мануальне м’язове тестування (ММТ) починається з діагностики проблемних м’язів, виявлених у процесі візуальної діагностики, і основних м’язів, що забезпечують функціонування колінного суглоба. До основних м’язів, які забезпечують рух у колінному суглобі, належать:

  • передня група м’язів: чотириголовий м’яз стегна, кравецький м’яз;
  • задня група м’язів: двоголовий м’яз (біцепс) стегна, півсухожилковий, півперетинчатий м’язи, підколінний;
  • внутрішня група м’язів: тонкий і великий привідні м’язи;
  • зовнішня група м’язів: великий сідничний, середній сідничний і напружувач широкої фасції стегна.

На підставі візуальної діагностики та ММТ діагноз патобіомеханічних змін такий:

  1. Неоптимальний статичний стереотип у вигляді «зупиненого падіння» тіла пацієнта вперед і вліво.
  2. Неоптимальний динамічний     стереотип,     пов’язаний з атиповим патерном «Екстензія стегна» (випереджальне включення двоголового м’яза лівого стегна замість агоніста — великого сідничного м’яза).
  3. Гіпотонічні м’язи: зліва — чотириголовий м’яз, вели-  кий сідничний м’яз стегна.
  4. Гіпертонічні м’язи: зліва — двоголовий м’яз.

Клінічний діагноз: Гонартроз зліва з наявністю м’язово-тонічних розладів, помірного больового синдрому.

Пошук причини і корекція.

У цьому випадку пошук причини й корекція передбачають таку схему відновлення:

  • відновлення фізіологічних функцій стопи;
  • усунення функціональної слабкості чотириголового м’яза стегна;
  • розтягнення м’язових волокон та зниження збудливості двоголового м’яза стегна;
  • посилення великого сідничного м’яза стегна;
  • виправлення неоптимальності статики та перенавчання патерну ходьби;
  • розроблення кінезітерапевтичної програми.

Детальний опис покрокової реалізації схеми відновлення:

1. Відновлення фізіологічних функцій стопи. Для відновлення фізіологічних функцій стопи  використовуються вправи, описані в параграфі 5.4 Монографії1:

  • 5.1. Перенавчання локального рухового акту для м’язів гомілковостопного суглоба.
  • 5.2. Відновлення м’язів стопи.
  • 5.3. Реедукація рухового патерну для розгиначів стегна.
  • 5.4. Реедукація рухового патерну для малогомілкового м’яза.
  • 5.5. Реедукація рухового патерну для заднього великогомілкового м’яза.
  • 5.6. Реедукація рухового патерну для підошовної фасції.

2. Усунення м’язової слабкості чотириголового м’яза стегна. З цією метою здійснювалися такі кроки:

  1. Діагностика. Пальпаторно виявлені тригерні точки (ТТ) болючі ущільнення в області сухожилля чотириголового м’яза стегна.
  2. Терапевтична локалізація. ТЛ на діагностованій ТТ сприяє усуненню функціональної слабкості м’яза.
  3. Провокація. Провокація пригнічення сухожильного апарату Гольджі (через   зближення   місця   переходу   м’яза в сухожилля до місця прикріплення сухожилля до кістки) призводить до посилення м’яза.
  4. Корекція. Використовується механізм пригнічення активності сухожильного апарату Гольджі. Для цього здійснюють ритмічну мобілізацію в напрямі взаємозближення (місце переходу м’яза в сухожилля до місця прикріплення кінця сухожилля до кістки).

З метою посилення чотириголового м’яза стегна виконується Вправа 5.11. описані в параграфі 5.4 Монографії1 Посилення чотириголового м’яза стегна.

3. Розтягнення м’язових волокон та зниження збудливості двоголового м’яза стегна. На цьому етапі ведеться робота спрямована на пасивне  розтягнення  м’язових волокон двоголового   м’яза  стегна,   який   став  укороченим і гіперзбудливим у результаті слабості агоніста — чотириголового м’яза стегна. Щодо гіперзбудливості м’яза, то основною  причиною була  гіпераферентація  з  ТТ,  розташованих у сухожиллі м’яза-антагоніста. На попередньому кроці ця причина усунена.

З метою розтягнення м’язових волокон двоголового м’яза стегна в межах МФК проводилися такі маніпуляції:

  • постізометрична релаксація;
  • пасивне розтягнення м’яза в умовах його гравітаційного обтяження;
  • пасивне розтягнення м’яза за допомогою зусиль лікаря.

Одна з вправ, задіяних для ПІР задньої групи м’язів стегна і гомілки, — вправи 5.12 та 5.13. описані в параграфі 5.4 Монографії1

4. Приведення в нормотонус великого сідничного м’яза. Наступний крок пов’язаний з приведенням у нормотонус великого сідничного м’яза, ослабленого через гіперзбудливість двоголового м’яза стегна.

Як тільки чотириголовий м’яз стегна став нормотонічним і включився в роботу, то гіперреактивний  двоголовий м’яз автоматично втрачає статус гіперзбудливого. Але, з огляду на те, що великий сідничний м’яз тривалий час був гіпотонічним, відповідно був порушений стереотип руху, то подальшим кроком процесу послідовного усунення патобіомеханічних змін має стати робота, спрямована на пере- навчання локального рухового акту.

Цей процес  передбачає відновлення  розслабленого м’яза та послідовності включення м’язових груп у патерн

«Екстензія стегна» за  допомогою  фізичних  вправ,  описаних у параграфі 5.4 описані в параграфі 5.4 Монографії1:

  • 5.7. Реедукація рухового патерну для великого сідничного м’яза.
  • 5.8. Відновлення моторного патерну «Екстензія стегна» стоячи.
  • 5.9. Відновлення моторного патерну «Екстензія стегна», стоячи на нестійкій платформі.
  • 5.10. Реедукація моторного патерну «Екстензія стегна». Відновлення послідовності   включення   м’язових   груп у цей патерн.
  1. Виправлення неоптимальності статики та перенавчання патерна ходьби. Виправлення неоптимальності статики проводилася за допомогою нейромоторного перенавчання (вправа 4.1, парагр. 4).

Для перенавчання патерну ходьби використовується вправа 5.22 описані в параграфі 5.4 Монографії1.

  1. Розроблення кінезітерапевтичної програми. Після про- ходження п’яти  кроків описаної  схеми  м’язова  система   готова до реалізації  третього  етапу  СІК  —  виконання  фізичних  вправ із навантаженнями з метою створення  умов для  відновлення  сили м’язового волокна та запуску регенераційних процесів.

Після кінезіологічного тестування, тестування на багатофункціональних тренажерах та кінезіологічної корекції  було визначено акценти на реабілітацію ослаблених м’язів лівої нижньої кінцівки: відновлення кровообігу й зменшення набряклості. З цією метою розроблено Кінезітерапевтичну програму. Нумерація вправ відповідає науковій монографії «Система інтегративної кінезітерапії»

Таблиця. Базова Кінезітерапевтична програма

Після шостого заняття акцентувалася увага на відновленні повної силової витривалості м’язів ніг і спини шляхом збільшення числа  підходів, поступового збільшення ваги, а потім поступового її зменшення за кілька підходів (піраміда догори, донизу). Крім того, введено нові вправи з метою покращання фізичних властивостей інших груп м’язів (сила, швидкість скорочення, витривалість, тонус).

Зважаючи на позитивну динаміку  в  процесі  лікування, за результатами дев’яти лікувальних сеансів було внесено корективи в Кінезітерапевтичну програму. Мета таких змін полягала у відновленні балансу між силовою витривалістю м’язів і достатнім ступенем їхньої еластичності.

У програмі реабілітації активно використовувалися методи ішемічної компресії для проведення корекції м’язового тонусу, постізометричної релаксації та відновлення оптимального рухового стереотипу, класичний масаж, масаж ТТ, що дало змогу домогтися ефективного результату в найкоротший термін. За результатами лікування повністю усунуто функціональну контрактуру лівого колінного суглоба, відновлено повний обсяг рухів у лівому коліні, зник біль.

Більше інформації в описі захворювання 

Читайте інформацію про методи лікування артрозу: Остеоартрит

Дізнайтеся як уникнути захворювань ОДА: Профілактика захворювань хребта і суглобів

Читайте про лікування гонартрозу : Гонартроз

 

[1] Кравченко Б. М.

Система інтегративної кінезітерапії: сучасний метод фізичної  реабілітації  при  захворюваннях  хребта  та суглобів / Б. М. Кравченко. — Киев : Знання України, 2018. – 335 с.