Рентгенографія
Рентгенографія
Рентгенографія
Рентгенівські промені — це невидимі електромагнітні хвилі, здатні проходити через непрозорі для людського ока структури і засвічувати фотоплівку. Проникаючи крізь людське тіло, вони по-різному поглинаються його тканинами — сильніше більш щільними і твердими (кістками і зубами), слабкіше — м’якими. Якщо тіло розташувати між джерелом цих променів і фотоплівкою, на ній залишаться світлі (незасвічені) ділянки, відповідно щільним внутрішнім структурам. Це робить рентгенографію відмінним засобом неінвазивного дослідження проблем, пов’язаних з кістками, — переломів, вивихів, пухлин. У м’яких тканинах помітні хіба що скупчення газу, проте порожнини тіла можна зробити помітними вводячи в них особливі контрастні речовини.
У великих дозах рентгенівське випромінювання може викликати рак, але для дослідження використовують дуже низькі, практично безпечні його дози. Ризик неухильно знижується в ході вдосконалення методу: застосування більш чутливих плівок, флуоресцентного посилення променевого впливу, електронних датчиків, що виводять зображення на екран комп’ютера, який відразу ж його обробляє.
Рентгенівська діагностика
Під час просвічування пацієнт стоїть або лежить. Рентгенолог проявляє отриманий знімок (рентгенограму), описує помічені на ньому деталі і передає свій звіт лікарю, який замовив дослідження. Якщо випадок нетерміновий, результати рентгенографії зазвичай бувають готові через день-два після її проведення.
